Сечокам'яна хвороба котів
та інші захворювання сечовивідної системи: симптоми та лікування
Розповідає Катерина Ігорівна Кіргетова, лікар інтенсивної терапії ветеринарної клініки "Ексвет".
Захворювання нижніх відділів сечовивідних шляхів у котів Feline Lower Urinary Tract Disease (FLUTD) складають близько половини звернень до ветеринарного фахівця.
Найчастіше звертаються зі скаргами на часте болісне сечовипускання, кров у сечі, вокалізацію, ігнорування лотка або непродуктивні спроби помочитися, вилизування області живота, нудоту та блювоту. Більшість власників помилково називають такий стан "сечокам'яною хворобою", "сечокам'янкою" та, у деяких випадках, ігнорують відвідування ветеринара.
Крім сечокам'яної хвороби існує велика кількість інших патології нижніх відділів сечовивідних шляхів: анатомічні аномалії, новоутворення, травми, уролітіаз, бактеріальний цистит, уретральні пробки, ідіопатичний цистит котів. Але справжня сечокам'яна хвороба — а саме присутність солей та конкрементів у нижніх відділах сечовивідної системи — зустрічається не так часто.
Сечокам'яна хвороба
Діагноз "сечокам'яна хвороба" встановлюють виходячи з даних анамнезу, даних огляду, візуальної діагностики (рентген, УЗД), аналізу сечі.
При виявленні великих конкрементів проводять хірургічне лікування, при виявленні солей — підбирають дієту, рекомендують збільшити вживання рідини, назначають симптоматичне лікування.
Ідіопатичний цистит котів Feline Idiopathic Cystitis (FIC)
Найбільш поширеним захворюванням нижніх відділів сечовивідних шляхів у котів є ідіопатичний цистит. Причина цієї хвороби достеменно невідома, але наразі вважається, що пусковим механізмом для розвитку цієї хвороби є стрес.
Симптоми: ігнорування лотка, прискорені позиви до сечовипускання, болісне сечовипускання, кров у сечі.
Лікування полягає у призначенні знеболювальних препаратів, контролі стресу, в деяких випадках потрібен тривалий прийом анксіолітичних препаратів (заспокійливе, антидепресанти).
Бактеріальний цистит
Запалення сечового міхура, викликане бактеріальною інфекцією, частіш за все зустрічається у літніх тварин, у тварин з супутніми захворюваннями, такими як цукровий діабет, хронічні вірусні інфекції, у тварин на імуносупресивній терапії.
Симптоми аналогічні тим, що спостерігаються при ідіопатичному циститі, але лікування кардинально інше та полягає у підборі антимікробного препарату. Важливо відзначити, що вибір препарату, курс, шлях введення має визначатися строго ветеринарним фахівцем на основі бактеріологічного дослідження сечі.
Обструкція уретри
У котів з FLUTD, через їх анатомічні особливості (уретра довга та вузька), нерідко може відбуватися обструкція уретри — закупорка слизовою/сольовою пробкою, або виникати сильний спазм уретри, що приводить до неможливості випорожнити сечовий міхур.
Симптоми містять у себе абдомінальний біль, млявість, вокалізацію, відсутність сечі у лотку при постійних спробах помочитися, блювота, відмова від от корма.
Тварин з такими симптомами необхідно терміново доставити до ветеринарної клініки для надання невідкладної допомоги — знеболення та забезпечення відтоку сечі
(катетеризація уретри, в деяких випадках відведення сечі безпосередньо з сечового міхура проколом або установкою спеціального катетера), проведення симптоматичної терапії, інфузійної терапії, корекції електролітних порушень.
Сприятливі фактори для захворювань нижніх відділів сечовивідних шляхів у котів та профілактика
Розвитку FLUTD сприяють: малорухливий спосіб життя, ожиріння, споживання малої кількості води, спільне проживання великої кількості котів на обмеженій території, недостатня кількість лотків у помешканні з кількома тваринами, стреси, відсутність різноманітності навколишнього середовища.
Відповідно до цих факторів, заходи профілактики: активні ігри, контроль ваги, використання фонтанчиків для пиття, достатня кількість лотків (на 1 більше, ніж котів у домі), місця для усамітнення, збагачення довкілля (іграшки, "зони відпочинку", вигул, будиночки та укриття, розташовані на висоті).
Якщо у котика все ж з'явилися симптоми FLUTD, не варто відкладати візит до ветеринарного лікаря.
Лікар встановить діагноз за допомогою огляду, діагностичних заходів (УЗД, аналізи крови, сечі, рентген, цистоскопія), призначить лікування, допоможе підібрати раціон та надасть рекомендації щодо профілактики та рецидивів.
У випадку, якщо котик не може помочитися, терміново звертайтеся до ветеринарної клініки!
Ветеринарна клініка "Ексвет" працює цілодобово.