Атопічний дерматит котів
Автор - лікар-дерматолог ветеринарної клініки "Ексвет" Валерій Юрійович Скороход.
Атопічний дерматит (атопія) – це реакція гіперчутливості першого типу, що викликає свербіж та шкірні ураження у кішок, пов'язана з наявністю специфічних IgE (імуноглобулінів) до алергенів з навколишнього середовища. Цей тип алергії є другим за частотою виникнення після алергії на укуси бліх.
Симптоми атопічного дерматиту
Основним симптомом у кота з алергією є свербіж, у тому числі й надмірний грумінг (надмірне самовилизування). Іноді свербіж може бути сезонним, але можливий й цілорічний прояв алергії. Вважається, що в 75% випадків найбільш характерний вік виникнення до 3-х років, однак у 22% випадків атопічний дерматит починався після 7 років.
Власникам може бути складно оцінити наявність та ступінь свербежу через те, що коти можуть проявляти симптоми тільки наодинці або вночі, тим більше, якщо кіт не здійснює характерних «почісувань» лапами, а тільки вилизується. Безумовно, коти дуже охайні тварини, але коли їх догляд за собою стає надмірним, з'являються перші симптоми: велика самоіндукована алопеція.
Також може супроводжуватися міліарним дерматитом (дрібними корочками в «комірцевій» зоні або вздовж хребта) та комплексом еозинофільної гранульоми (куди входять такі поразки як індолентна виразка, гранульома в області підборіддя, еозинофільна бляшка, лінійна гранульома, гранульома в ротовій порожнині). Такі прояви алергії характерні для котів та не спостерігаються у людей чи собак.
Попри таку різноманітність симптомів, це все загальні прояви алергії. Крім цього, часто виникає характерний свербіж в області голови/шиї, але може бути й в інших місцях. Також ці поразки часто супроводжуються вторинною бактеріальною/дріжджовою інфекцією, що ще більше посилює свербіж та ускладнює перебіг основного захворювання.
Складність діагностики полягає в тому, що у котів будь-який тип алергії (на укуси бліх, харчова або атопічний дерматит) можуть мати однакову клінічну картину. Тому список диференційних (можливих) діагнозів досить великий.
Диференціальні діагнози при підозрі на атопічний дерматит у котів
• первинні — гіперчутливість до слини бліх, харчова алергія, алергія на укуси комах, демодекоз, дерматофітія, отодектоз, хейлетіельоз, психогенна алопеція, листоподібна пухирчатка.
• вторинні — зовнішній отит, отит середній, піодерма (поверхнева або глибока), малассезійний дерматит.
Атопія – клінічний діагноз, що підтверджується після виключення всіх інших причин свербежу.
На жаль, не існує якого-небудь специфічного тесту, який на 100% гарантує достовірність результату.
На жаль, не існує якого-небудь специфічного тесту, який на 100% гарантує достовірність результату.
Для правильної діагностики необхідно здійснити певний порядок дій
- забезпечити інтенсивні протипаразитарні обробки всіх тварин, що живуть в одному приміщенні (+/- провести протипаразитарну обробку приміщення) протягом 8 тижнів;
- перевірити та усунути вторинні бактеріальні/ грибкові інфекції;
- провести елімінаційну (що має виключення) дієту протягом 8-12 тижнів;
- проаналізувати вплив можливих факторів стресу та поліпшити умови утримання тварини;
- тільки після цього, при збереженні симптомів, можна говорити про підтвердження атопічного дерматиту.
Лікування атопії здійснюється довічно
Ми не можемо усунути алергени з навколишнього середовища, але ми можемо керувати захворюванням, не допускаючи запалення шкіри та появи свербежу, розмноження інфекції.
Найпоширенішим методом лікування є застосування глюкокортикостероїдів (гормонів). Оскільки у котів менше чутливих рецепторів, у них набагато рідше виникають побічні ефекти (у порівнянні з собаками). Однак при тривалому лікуванні є ризик розвитку діабету, серцевої недостатності, інфекцій сечовидільної системи тощо. За відсутності інших варіантів лікування необхідно намагатися підібрати мінімально ефективну дозу, застосовувати додаткові препарати, які можуть допомогти знизити дозу гормонів, та регулярно (кожні 4-6 місяців) здавати аналіз крові на рівень фруктозаміну (+/- глюкози), робити УЗД сечовидільної системи та перевіряти рівень печінкових ферментів.
До негормональних препаратів відноситься циклоспорин (Atopica). На жаль, в Україні він не сертифікований. Однак можливе застосування медичного аналога. Він більш безпечний в порівнянні з гормонами при тривалому застосуванні, проте дорожчий і діє не так швидко.
Останнім часом з'являються іноземні дослідження з оклацітінібом (Апоквель). Це негормональний препарат для собак, який у котів не показав хорошу ефективність в боротьбі зі сверблячкою в «собачих» дозах. Зараз проводяться дослідження щодо його використання "off lable" (не за інструкцією) в вищих дозах й результати цих досліджень надають надію. Однак чинні публікації охоплюють період застосування в 1 місяць і поки немає даних про його безпеку при тривалому застосуванні у котів.
Застосування препаратів, що містять поліненасичені незамінні жирні кислоти, може поліпшувати стан шкіри й шерсті, та, при певних умовах, навіть знижувати свербіж.
Щодо застосування антигістамінних препаратів, то попри їх доступність та безпеку, вони мають дуже низьку ефективність та їх застосування сумнівно.
Для контролю вторинних інфекцій застосовують місцеве й, рідше, системне лікування антибіотиками +/- протигрибковими препаратами. Необхідність їх застосування оцінює лікар на прийомі на підставі симптомів і результатів додаткової діагностики (цитології шкіри, посівів).
Важливим моментом є регулярні протипаразитарні обробки.
Єдиним варіантом лікування, що дозволяє змінити «механізм» виникнення алергії, є антиген-стимулююча імунна терапія (АСІТ). Її проводять після виконання внутрішньошкірної алергопроби або серологічного аналізу крові на імуноглобуліни. Потім з цих алергенів створюють вакцину, яку необхідно застосовувати протягом декількох місяців (як правило, 10-12 місяців). Ефективність даного методу у котів за різними літературними даними від 50 до 80%. У котів, що добре відповіли на вакцинацію, ефект може зберігатися до декількох років, проте потім необхідне повторне введення вакцини. На сьогодні це дорогий та малодоступний метод лікування в Україні.
Зверніть увагу: поставити такий діагноз та призначити лікування може тільки профільний фахівець. Займатися самолікуванням, користуючись інформацією з інтернету, небезпечно!
КОТИ
Рекомендовані статті
29.11.2023
Неврологія, Хірургія
03.05.2023
Поради власникам
27.04.2023
Терапія, Поради власникам