Патологічний перелом щелепи у собаки - історія лікування Петруші
Розповідає Олексій Олександрович Португейс - провідний хірург ветеринарної клініки "Ексвет".
Собака Петруша - мешканець домашнього міні-притулку, приїхав до нас з Миколаєва. Напередодні він невдало впав з крісла та зламав нижню щелепу. Щелепа повністю відвисла, собака не міг їсти. Треба було ситуацію виправляти. А ситуація була складна. Це був вже другий перелом. Перший трапився десь за півтора-два місяці до цього, тоді він зламав праву гілку нижньої щелепи, а зараз - ліву. При цьому собака мав важкий загальний стан, він був дуже виснажений, через це зробити операцію відразу було неможливо. Петрушу помістили у стаціонар ВРІТ. Його треба було підживити, стабілізувати. Поставили езофагостому та годували через неї. Переливали кров. Давали антибіотики, протизапальні та знеболювальні препарати. За цей час планували операцію.
Перелом щелепи був патологічний
Через те, що зуби собаки були у дуже поганому стані, навколо зубних коренів сталася резорбція кістки нижньої щелепи та утворилися лакуни. Вони стоншують кортикальний шар та кістка може навіть під невеличким фізичним впливом лопнути. Це дуже часта проблема для чихуахуа, йорків, той-тер'єрів, усіх міні-собачок. Якщо подивитися на рентген, у них корені зубів фактично дістають майже до основи щелепи, тобто проходять близько 95% глибини. Тому навіть невеликі проблеми з коренями зубів можуть викликати патологічний перелом. Це й сталося у Петруші. Щелепа зламалася по одному з коренів.
Як лікували ускладнений перелом щелепи
У першу чергу, як тільки стан пацієнта дозволив, ми виконали санацію ротової порожнини (СРП). Прибрали усі нежиттєздатні, нестабільні зуби, зубний камінь, який там був - таким чином очистили ротову порожнину від інфекції. Разом з цим провели реконструкцію слизової на верхній щелепі, тому що у кількох місцях вона була розірваною. Ми її зібрали й зашили, щоби не було проникнення інфекції до м'яких тканин. У цьому випадку СРП мала не стоматологічний характер, а передопераційний.
Далі продовжили терапію, годували через зонд. Через тиждень досягли стабільного стану, тоді виконали операцію.
Операцію зробили з використанням накісткового синтезу - накісткової пластини. Пластину обрали міцну, товщиною 2 мм. Важливо: пластина титанова, блокована, на блокованих гвинтах. Гвинт закручується у кістку й у пластину водночас. Відбувається подвійне блокування гвинта - частина гвинта блокується у кістці (він туди входить), а шляпка гвинта блокується у пластині. Ця система забезпечує дуже тривалу стабільність, що й потрібно, бо кістка буде загоюватися дуже довго.
Для того, аби покращити шанси на загоювання кістки, ми зробили аутоостеопластику. Взяли фрагмент губчастої кістки з правого плеча, та підсадили у місце перелому. Хороша стабільність та аутокістка - це буде збільшувати здатність кістки до регенерації.
Була ще одна проблема - дефект слизової на місці самого перелому. За той довгий час, поки собаку стабілізували та відновлювали його кахексію, стан слизової у місці перелому погіршився. Вона стала гіпотрофованою - опустилася, потоншала. Фактично після стабілізації ми могли через ротову порожнину бачити пластину після операції, а це погано, її треба закрити. Тож ми зробили ще пластичну операцію на слизовій оболонці ротової порожнини в області перелому, щоби покрити цей дефект.
- хірургія: СРП + накістковий остеосинтез + аутоостеопластика + пластика слизової оболонки ротової порожнини,
- тривале лікування у стаціонарі + переливання крові.
Через тиждень ми зробили ревізію ротової порожнини, щоб подивитися шви на слизовій, бо вони мають тенденцію в таких умовах руйнуватися. На щастя, у Петруші все було добре. Ми зняли частину швів.
А ще через 7 днів зробили наступну ревізію та зняли решту швів. Досягли повного закриття рани/перелому зі сторони слизової оболонки рота. Також зняли езофагостомічну трубку. Виконали контрольні знімки - все відмінно. Щелепа стабільно тримається на пластині й собачка достатньо добре нею користується. Пластину не зніматимемо. Сподіваємося, що кістка зростеться.
Щодо правої частини - її ми не збирали. Через те, що пройшло занадто багато часу після того перелому, там утворився великий дефект нижньої щелепи, заповнити його нереально. Зараз у собаки реконструйована лише ліва частина. Цього достатньо для повноцінного життя, бо він буде вживати м'яку їжу й пити воду.
- у собаки немає інфекційних ускладнень,
- повністю закрили дефект слизової оболонки, абсолютно ізолювали пластину від зовнішнього середовища й загрози інфікування немає. І це супер, бо ймовірність інфікування була 60-70%.
Далі Петруша записаний до стоматолога на плановий огляд.