Видалення тимоми з грудної клітки собаки
Захоплива історія про роботу команди ветеринарної клініки "Ексвет"
Пацієнт - спанієль Джек, 6,5 років, з Вінниці. До нас звернулися віддалено. Наші реєстратори спілкуються з власниками, забезпечують зв'язок з лікарями, консультують з організаційних питань та записують на прийом.
Діагностика новоутворення
Джек приїздить до клініки. Первинно його приймає Віталій Федотович Райлян. Встановлює попередній діагноз - новоутворення у грудній порожнині. Для уточнення призначає КТ.
Виконує КТ та описує дослідження наш фахівець Віталій Сергійович Ананченко. Він виявляє дуже велике утворення в передньому середостінні. Його розміри у довжину 12-14 см, у ширину 10-12 см, глибина 10-12 см. Уявіть грудну клітину спанієля вагою близько 7 кг - ця пухлина займає близько половини грудної порожнини та віддавлює передню частину легень й серце назад.
Важливо: за попередніми даними утворення має чіткі краї, інфільтрації у навколишні тканини немає, магістральні судини не залучені.
Наступна процедура - тонкоголкова аспіраційна біопсія під УЗ-контролем. Олександра Сергіївна Кутеньова відбирає зразок пухлини, Тетяна Мацевич проводить цитологічне дослідження та попередньо визначає тип пухлини. Імовірно, це - тимома.
Таку пухлину технічно можна повноцінно видалити. Тож плануємо операцію. Передопераційне УЗД серця проводить Ірина В'ячеславівна Тульчевська - бачимо, як зверху на праве передсердя та стовбур легеневої артерії тисне ця пухлина.
Операція з видалення пухлини
Джек надходить у відділення хірургії та реанімації. Пацієнта готують до операції - Катерина Ігорівна Кіргетова встановлює центральний венозний катетер, через який згодом вводитимемо необхідні препарати. Далі пацієнт направляється в операційну. Операцію виконуватиме хірург Олексій Олександрович Португейс, асистуватиме Інга Кармазиновська. Без кваліфікованого анестезіологічного супроводу провести таку складну операцію неможливо - його надають анестезіологи - Анастасія Замороцька та Нікіта Курінний.
Операцію робимо через трансстернальний доступ, тобто через розріз грудини. У ветеринарній медицині такий доступ використовують не часто. Розкриваємо грудину й бачимо - утворення величезне! Починаємо його виділяти, все йде непогано. І тут виникають анестезіологічні проблеми! Вони пов'язані з тим, що собака лежить і пухлина давить на магістральні судини, на легені. Але наші анестезіологи діють швидко, завдяки їх чіткій роботі та супертехнологічному анестезіологічному обладнанню ми з цими проблемами впоралися.
Поступово продовжуємо видаляти пухлину. Відділяємо її від магістральних судин. Вдається зберегти перикард. Жодних структур у грудній порожнині не пошкоджено за єдиним виключенням: з правої сторони пухлина зрослася з верхньою долею легені, повністю адгезувала її. Будь-які спроби відділити приведуть до пошкодження легені, пневмоторакса з невизначеними наслідками. Ми знаємо, що втрата правої верхньої долі легені не загрожує життю й не викликає якихось обмежень у подальшому житті, тож видаляємо цю долю разом з пухлиною.
Далі ставимо торакальний дренаж. За його допомогою відстежуватимемо кількість повітря та ексудату, що може накопичуватися у грудній клітині після операції. Закриваємо грудину за допомогою особливого дротяного шва. На додачу встановлюємо рановий катетер - це силіконова трубочка, яка йде всередині шва й виходить назовні, до неї вводять анестетик. Навіщо? Тому що трансстернальний доступ дуже болючий, і на період гострого болю, а це 1-2 дні, рановий катетер класно допомагає у знеболенні.
Післяопераційний період
А далі - робота персоналу стаціонару ВРІТ, лікарів та асистентів.
Діана Леонідівна Кожакова забезпечує плавне й гладке пробудження пацієнта після наркозу. Собака має виражений больовий синдром, тож даємо йому анальгетики - вводимо і у рановий катетер, і крапельно. На фоні якісного знеболення він їсть - самостійно. І вже через 4-5 годин гуляє по стаціонару.
Джек отримує антибіотики, препарати від нудоти. Моніторимо стан. Контролюємо кількість рідини через торакальний дренаж: спочатку перевіряємо кожні 4-6 годин, щоби бачити, як швидко накопичується повітря та рідина. Обробляємо та накладаємо спеціальні захисні пов'язки. Проводимо інфузію для підтримки водно-електролитного балансу. Робимо контрольні аналізи та коригуємо призначення.
Спостерігаємо, що у пацієнта сильна ексудація та помірне скупчення повітря у грудній клітині. Це очікувано: на місті вилученої великої пухлини утворилася велика рана і почала виділяти рановий ексудат. З цим ексудатом він втрачає багато білка крові - альбуміну. А через це погіршується загальний стан: знижується апетит, собака стає млявий. Олександра Сергіївна Кутеньова переливає Джеку альбумін і стан знову покращується.
Після операції проходить кілька днів. Больовий синдром знижується. Стан стабілізується. Дренаж знімаємо, бо об'єктивно у ньому більше немає потреби. Певний час ще спостерігаємо. Собака активний, стан відмінний, апетит хороший, шви у нормі. Впевнюємося у цьому та виписуємо Джека додому.
Через два тижні шов був так само на відмінно. Його зняли вже у Вінниці, де Джек живе. А живе він без обмежень, гуляє, грає. Власники не бачать у собаки жодних змін, які б могли свідчити, що він нещодавно переніс таку серйозну операцію.