Серцеві гельмінти - дирофіляріоз: чи можна вилікувати собаку

Розповідає Ірина В'ячеславівна Тульчевська - лікар-кардіолог ветеринарної клініки "Ексвет". 

Дирофіляріоз (серцеві гельмінти) - трансмісивне паразитарне захворювання, переноситься комарами. Захворювання небезпечне, але воно лікується та його можна профілактувати.

Страждають переважно собаки. У котів дирофіляріоз буває рідше. Це пов'язане з особливостями їхньої імунної системи - у котів проявляється хронічна безсимптомна форма внаслідок зараження одностатевими паразитами.

Як заражаються дирофіляріозом

• Комарі кусають собак і переносять крихітні личинки дирофілярій від хворих собак здоровим.
• Найнебезпечніший вид - Dirofilaria Immitis. Личинки поселяються саме у серці та великих судинах серця та легень, проходять декілька стадій розвитку, виростають у великих дорослих гельмінтів. Гельмінти розмножуються, виділяючи в кров нових личинок, які чекають нагоди, щоб потрапити в тіло комара і продовжити свій рід.
• Дорослі особини – довжина до 40 см, діаметр до 1,3 мм. Можуть жити до 5-10 років, а кількість гельмінтів у однієї тварини може досягати 250 особин.

Чим небезпечні дирофілярії

• Перебуваючи та переміщаючись у кровоносних судинах легень та серця, порушують кровотік, що спричиняє кисневе голодування.
• Можуть закупорити навіть дуже великі судини.
• Постійно переміщаючись в організмі тварини, викликають ушкодження всіх тканин та органів внаслідок виділення ферменту гіалуронідази, який сприяє збільшенню проникності тканин.
• Викликають пневмонію, запальні процеси у печінці та нирках.
• Відбувається інтоксикація організму внаслідок накопичення у крові продуктів життєдіяльності паразитів та потрапляння в кров продуктів розпаду після загибелі паразитів.

Ознаки дирофіляріозу

• Видимі симптоми можуть не виявлятися роками.
• Неспецифічні симптоми – млявість, зниження активності та апетиту.
• Тільки на серйозних стадіях хвороба проявляється характерно: схуднення, задишка, слабість, кашель, збільшення живота.

Діагностика дирофіляріозу

• Мазок крові. Можна виявити личинок у крові, але до якого виду належать личинки визначити не можна. Інформативний для проведення терапії.
• Експрес тест – виявляє наявність дорослих самиць.
• УЗД серця – виявить патології серцево-судинної системи, великі скупчення паразитів.
• Рентген грудної порожнини - у 85% тварин будуть зміни через 3 місяці з початку інвазії.

Дослідження дозволяють виявити наявність паразитів, оцінити важкість інвазії та ступінь серцево-легеневих порушень, визначити лікувальну тактику й прогнози. Паралельно це використовується, щоби оцінити ефективність терапії.

Чи можна вилікувати собаку

• За результатами діагностики лікар індивідуально підбирає схему терапії згідно з настановами європейської та американської асоціації з боротьби з дирофіляріозом.
• Терапія складається з кількох етапів. Поетапно знищуються личинки кожної стадії розвитку. Коли це зроблено, проводиться терапія, направлена на те, щоб знищити усіх (або більшу частину) дорослих особин.
• Кінцевий етап терапії проходить в умовах стаціонару, тому що можливим побічним ефектом є ризик розвитку артеріальної тромбоемболії.
• У деяких випадках вдаються до хірургічного лікування - вилучення гельмінтів з серця.

Як профілактувати та запобігти хворобі

• Регулярно застосовувати засоби, що вбивають личинок у крові. У наших ендемічних регіонах профілактику проводять протягом усього року.
• Профілактику призначають з 6-8 тижнів віку тварини.
• У тварин, старших за 7 місяців, які раніше не отримували препарати для профілактики дирофіляріозу, спочатку проводять тест на дирофіляріоз і мазок для з'ясування статусу зараження тварин, лише потім призначають профілактику.
• Профілактика здійснюється препаратами групи макроциклічних ланктонов. Це можуть бути комплексні препарати - таблетки або краплі на холку, які містять у складі івермектин, селамектин, моксидектин, мільбеміцин оксім.
• Для своєчасного виявлення дирофіляріозу рекомендовано кожній собаці 1 раз на рік проводити експрес-тест.

Якщо профілактику від дирофіляріозу робити неправильно, ризик зараження залишається високим. Тому важливо проконсультуватися з ветеринарним лікарем, підібрати найбільш відповідний варіант профілактики та здійснювати її регулярно протягом усього року.